15 вересня 2026 року відсторонений від посади генеральний прокурор Руслан Кравченко опублікував у Telegram заяву, у якій звинуватив Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) у «тиску» на президента Володимира Зеленського, керівника найбільшої парламентської фракції та народних депутатів. За його словами, мета цього тиску — «скасувати» підозри, висунуті представникам антикорупційних органів.
Що стверджує Кравченко
У повідомленні Кравченко заявив, що «поважає» рішення президента про його відсторонення і «повністю йому підкориться». Водночас він наголосив, що ані Конституція, ані Закон «Про правовий режим воєнного стану» не надають президенту права вимагати від депутатів рішень, які належать до їхніх виключних повноважень.
Кравченко також стверджує, що під час роботи на посаді генпрокурора отримав десятки матеріалів від антикорупційних органів щодо підозр депутатам, частина з яких була «безпідставною або юридично натягнутою». Він запевнив, що не підписав жодного «політично вмотивованого» процесуального рішення щодо представників опозиції чи провладної сили.
Підозра директору НАБУ і наступні кроки
14 вересня Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, звинувативши його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. У заяві від 15 вересня він додав, що ця підозра «не має жодних правових підстав для скасування», і звинуватив близьку до керівника САП Олександра Клименка людину у впливі на суддів ВАКС та сприянні в ухиленні від мобілізації.
Кравченко подякував Верховній Раді за довіру і заявив, що прийме будь-яке рішення парламенту щодо своєї відставки. За даними NV, 15 вересня за його звільнення проголосували 317 народних депутатів; hromadske станом на 12:00 повідомляло лише, що голосування заплановано на цей день.
Залишити відповідь