Президент України Володимир Зеленський 14 вересня заявив, що Україна готова не завдавати ударів по енергетичних та інших критично важливих обʼєктах інфраструктури РФ за умови, що партнери забезпечать реальне, надійне та довгострокове бажання Росії не бити по українських енергетичних обʼєктах, критичній інфраструктурі та русі продовольства. Зеленський також зазначив, що Україна не впевнена в готовності РФ дотримуватись будь-якої домовленості, і наголосив, що такий деескалаційний крок міг би стати першим кроком до миру.
Позиція Києва щодо конкретики
Зеленський повідомив, що Україна очікує від партнерів конкретики щодо запропонованої домовленості, і попередив: угоду не повинно зірвати після російських «виборів». За словами президента, щодня мішенями стають українські обʼєкти енергетики, портова інфраструктура, логістика, склади із продовольством і фармацевтикою.
Реакція США, Кремля та аналітиків
Того ж дня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито погодилася не бити по обʼєктах російської енергетики і що РФ нібито вчинить так само, а зростання світових цін на дизель пояснив переважно війною між Росією та Україною. Речник Кремля Дмитро Пєсков напередодні заяви Трампа сказав, що РФ вітає заклик до України утриматися від ударів по дизельній інфраструктурі РФ, але відмовився відповідати, чи готова Росія припинити удари у відповідь. Інститут вивчення війни (ISW) констатує, що російські чиновники не відповіли на заяви Трампа і Зеленського, а Financial Times із посиланням на джерела пише, що Путін відмовляється від енергетичного перемирʼя.
Залишити відповідь